Навчаючи інших, ми вчимося самі
Сенека
Державна
політика в галузі освіти визначається Законом України
«Про освіту»,
Національною доктриною та Державною національною програмою «Освіта» («Україна
ХХІ століття»). Згідно з державною
національною програмою «Освіта» серед
основних шляхів реформування
освіти зазначено підготовку нової генерації педагогічних
кадрів, підвищення їх професійного та загальнокультурного рівня, розвиток освіти на основі запровадження у НВП
сучасних педагогічних технологій та науково-методичних досягнень. Одним із принципів реалізації програми є
безперервність освіти, що відкриває можливість для постійного поглиблення
загальноосвітньої та фахової підготовки, досягнення цілісності та наступності у
навчанні і вихованні. Держава очікує від усіх, хто пов’язаний з освітньою
діяльністю, подальшого удосконалення учительської праці, створення умов для
максимальної індивідуалізації навчального процесу. Через діяльність педагога реалізується і державна політика,
спрямована на зміцнення інтелектуального та духовного потенціалу нації, і
формується особистість, світ якої відбивається у веселках незрівнянного блиску
своєї неповторності. Школі потрібен
учитель, котрий працює у форматі творчих шукань, що ґрунтуються на здобутках
традиційної методики й включають інноваційні елементи, педагог,
самовмотивований не на репродукцію, а на експеримент, дослідження, новаторство.
Сучасний педагог – фундаментально освічена людина, здатна гнучко перебудовувати напрям і зміст своєї професійної діяльності, яка самостійно працює над власним розвитком, підвищенням освітнього й культурного рівнів, уміє самостійно набувати необхідних для професійної діяльності знань, умінь і навичок, критично мислить, володіє стійкою системою мотивів і потреб соціалізації, здатна активно й творчо діяти. Він повинен уміти сам і навчити учнів творчо засвоювати знання і застосовувати їх в конкретних навчальних і життєвих ситуаціях, критично осмислювати здобуту інформацію, оволодіти вміннями й навичками саморозвитку, самоаналізу, самоконтролю та самооцінки, педагог-професіонал, орієнтований на розвиток людських здібностей, а не тільки на трансляцію знань, умінь і навичок, такий, що вміє на практиці працювати з освітніми процесами, будувати розвиваючі освітні ситуації, а не просто ставити і вирішувати дидактичні задачі, такий, що дійсно є реальним суб’єктом педагогічної діяльності. Характерною особливістю професійної свідомості сучасного вчителя має бути зосередженість мислення на педагогічних проблемах, бачення педагогічного процесу як цілісного явища, центральне місце в якому належить особистості дитини.
Сучасний педагог – фундаментально освічена людина, здатна гнучко перебудовувати напрям і зміст своєї професійної діяльності, яка самостійно працює над власним розвитком, підвищенням освітнього й культурного рівнів, уміє самостійно набувати необхідних для професійної діяльності знань, умінь і навичок, критично мислить, володіє стійкою системою мотивів і потреб соціалізації, здатна активно й творчо діяти. Він повинен уміти сам і навчити учнів творчо засвоювати знання і застосовувати їх в конкретних навчальних і життєвих ситуаціях, критично осмислювати здобуту інформацію, оволодіти вміннями й навичками саморозвитку, самоаналізу, самоконтролю та самооцінки, педагог-професіонал, орієнтований на розвиток людських здібностей, а не тільки на трансляцію знань, умінь і навичок, такий, що вміє на практиці працювати з освітніми процесами, будувати розвиваючі освітні ситуації, а не просто ставити і вирішувати дидактичні задачі, такий, що дійсно є реальним суб’єктом педагогічної діяльності. Характерною особливістю професійної свідомості сучасного вчителя має бути зосередженість мислення на педагогічних проблемах, бачення педагогічного процесу як цілісного явища, центральне місце в якому належить особистості дитини.
Процеси модернізації змісту освіти,
нові пріоритети освітньої політики,
зміна концептуальних орієнтирів
стимулює пошук нових підходів до методичної
діяльності; розробку моделі системи методичної роботи в умовах
інформаційного суспільства; визначення,
апробацію та обґрунтування комплексу педагогічних умов підвищення ефективності
методичної роботи у сучасних умовах. Методична служба міста – одна із
освітніх структур, яка працює над зростанням фахової майстерності сучасного
вчителя. Робота міського методичного кабінету спрямована на реалізацію
науково-методичної проблеми «Методичний
супровід інноваційної і творчої діяльності
педагогів міста в умовах впровадження оновлених Державних стандартів». ММК
здійснює інформаційно-методичне забезпечення неперервного процесу підвищення
кваліфікації та професійної майстерності педагогів у міжкурсовий період,
запроваджуючи ефективні форми методичної роботи. На сьогодні ММК повинен стати
для освітян міста центром науково-методичного та інформаційного
забезпечення професійної діяльності вчителя; центром трансформації наукових ідей через втілення в практику у
навчально-виховному процесі; центром
управління процесом упровадження нового змісту шкільної освіти; центром забезпечення адаптації вчителя до
професійних та освітніх змін; центром
створення умов для самоосвіти педагогів; центром стимулювання процесу якісних змін у
професійній діяльності педагога. Це дуже відповідальна місія і досить
важка для виконання, але ми намагаємося якнайкраще виконувати свою роботу. «Або
я знайду шлях, або прокладу його», - ці слова на логотипі ММК м.Селидового
можно вважати девізом кожного методиста.
Пошук шляхів підвищення якості
безперервного навчання педагогічних працівників, розвиток педагогічної
майстерності, формування навичок науково-дослідницької роботи - пріоритетні
завдання методичної служби міста.
Моя робота у складі міського
методичного кабінету спрямована на реалізацію проблеми «Забезпечення системного підходу в здійсненні науково-методичного
супроводу вчителів природничо-математичного циклу». За посадовими
обов’язками я організовую та координую науково-методичну роботу з питань
удосконалення навчально-виховної діяльності закладів освіти з учителями фізики,
хімії, біології, математики, інформатики, географії, економіки,природознавства,
основ здоров’я; організовую роботу сектору природничо-математичних дисциплін; координую
еколого-натуралістичну роботу в закладах
освіти; здійснюю постійне підвищення свого професійного рівня з урахуванням
сучасних тенденцій розвитку освіти.
Основними
завданнями реалізації науково-методичної
проблеми є:
- створення умов для безперервного вдосконалення професійної майстерності педагогів в умовах впровадження оновлених Державних стандартів;
- аналіз результативності та ефективності використання методичних форм різної спрямованості для впровадження компетентнісно орієнтованого навчання в педпрактику;
- формування готовності вчителів до інноваційної діяльності;
- виявлення, вивчення, узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду;
- забезпечення умов для самоосвітньої діяльності педагогів;
- моніторинг якості навчальних досягнень учнів 5, 9, класів з математики.
Основними напрямками діяльності методиста можна визначити такі:
- планово-аналітична діяльність (моніторинг якості навчання, рівня професійної компетентності вчителя, оволодіння певними компетенціями; аналіз кількісного і якісного складу педагогічних працівників природничо-математичного циклу; тощо);
- методичний супровід предметних циклових комісій щодо аналізу та планування діяльності, проведення методичних заходів;
- інформаційно-просвітницька робота, консалтинг педпрацівників, спонукання педагогів до самоосвіти впродовж життя;
- вивчення, узагальнення та поширення перспективного педагогічного досвіду;
- самоосвіта методиста, оволодіння сучасними інформаційними технологіями
Провідна ідея досвіду роботи над
проблемою: через систематичну різнопланову роботу з педагогами щодо підвищення
їхньої професійної компетентності, спонукання до наполегливої самоосвіти,
застосування активних і інтерактивних форм можливо досягти моделі сучасного
вчителя.
Немає коментарів:
Дописати коментар